віддертий
відде́ртий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до віддерти 1).
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддертий — відде́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- віддертий — ВІДДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відде́рти 1. Голі стіни конали останнім диханням оддертих шпалерів [шпалер] (М. Коцюбинський); Батько змарнів, аж чорний.., і одіж на ньому .. з рябих ганчірок, позшиваних косо, мабуть, віддертих від негодящих кофт і спідниць (В. Барка). Словник української мови у 20 томах
- віддертий — ВІДДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відде́рти 1; // У знач. прикм. Голі стіни конали останнім диханням оддертих шпалерів (Коцюб., II, 1955, 89). Словник української мови в 11 томах