відерний
ВІДЕ́РНИЙ, а, е.
Прикм. до відро́.
Речові знахідки археологів були репрезентовані відерними вушками й уламками дужок, фрагментами жорен, залізними виробами, намистинами, уламками скляних браслетів, бронзовим дротом і т. ін. (з наук.-попул. літ.);
Зі сталевого дроту виготовляють цвяхи, відерні ручки, йоржі, скріпки тощо (з навч. літ.);
// Признач. для виготовлення відер.
Відерна майстерня;
// Який має місткість відра.
Стоять десятки букетів, вино у великих відерних бутлях і в пляшках (М. Коцюбинський);
Над спорожнілою мискою востаннє перехиляється відерний горщик (І. Микитенко);
У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей. Зварить Федора відерний чавун борщу – за день як вітром вивіє (Григорій Тютюнник);
Яремко недовго думав, тут же подався до корчми, скинув із себе майже нову свиту й одержав од шинкаря Іцика відерну сулію з горілкою (С. Тельнюк).
Значення в інших словниках
- відерний — віде́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- відерний — -а, -е. Прикм. до відро. || Який виготовляє відра. || Який має місткість відра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відерний — ВІДЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до відро́. Відерна ручка; // Який виготовляє відра. Відерна майстерня; // Який має місткість відра. Стоять десятки букетів, вино у великих відерних бутлях і в пляшках (Коцюб. Словник української мови в 11 томах