відерний

ВІДЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до відро́.

Відерна ручка;

// Який виготовляє відра.

Відерна майстерня;

// Який має місткість відра.

Стоять десятки букетів, вино у великих відерних бутлях і в пляшках (Коцюб., III, 1956, 411);

Над спорожнілою мискою востаннє перехиляється відерний горщик (Мик., II, 1957, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відерний — віде́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відерний — -а, -е. Прикм. до відро. || Який виготовляє відра. || Який має місткість відра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відерний — ВІДЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до відро́. Речові знахідки археологів були репрезентовані відерними вушками й уламками дужок, фрагментами жорен, залізними виробами, намистинами, уламками скляних браслетів, бронзовим дротом і т. ін. (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах