1. Словник української мови в 11 томах

відерник

ВІДЕ́РНИК, а, ч.

1. Той, хто робить відра.

— Відерниками хочуть нас поробити, — похмуро вимовив Інтелігент (Мик., II, 1957, 474).

2. Горщик, чавун, який має місткість відра.

Купила собі горщик-відерник (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відерник — віде́рник 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто робить відра віде́рник 2 іменник чоловічого роду горщик, чавун, який має місткість відра Орфографічний словник української мови
  2. відерник — -а, ч. 1》 Той, хто робить відра. 2》 Горщик, чавун, який має місткість відра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відерник — ВІДЕ́РНИК, а, ч. 1. Робітник, ремісник, який виготовляє відра. – Відерниками хочуть нас поробити, – похмуро вимовив Інтелігент (І. Микитенко); Із XV ст. Словник української мови у 20 томах
  4. відерник — ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬ діал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро); БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛО розм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́ розм. (маленький). Словник синонімів української мови
  5. відерник — Відерник, -ка м. 1) Дѣлающій ведра. 2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник. Словник української мови Грінченка