1. Словник української мови у 20 томах

відкидний

ВІДКИДНИ́Й, а́, е́.

Здатний відкидатися, відхилятися.

Підніжки [екіпажа] були одкидні (І. Нечуй-Левицький);

Притиснувшись до стіни, сидів [дідуган] на відкидному стільчику, похитуючись від руху поїзда (Олесь Досвітній);

Степан і Микола були у сорочках з одкидним комірцем, у чорних коротких штанях (П. Автомонов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкидний — відкидни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відкидний — -а, -е. Який, будучи прикріплений одним краєм до чого-небудь, може відкидатися, відчинятися, відхилятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкидний — ВІДКИДНИ́Й, а, е. Який, будучи прикріплений одним краєм до чого-небудь, може відкидатися, відчинятися, відхилятися. Підніжки [екіпажа] були одкидні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах