відкладати

ВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, рідше ВІДІКЛА́СТИ, відкладу́, відкладе́ш, рідко ВІДЛОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., що.

1. Класти що-небудь убік, окремо від когось, чогось.

Учителька відкладає ручку набік, знімає окуляри з очей, ніби краще придивитися хоче (Ірина Вільде);

Маляр .. відложив пензлі, випростував крижі і позіхнув (Б. Лепкий);

Старий Шумейко відчув, що розмова має бути серйозною, і він, одклавши газету, вже пильніше оглянув Карпа, наказавши йому: – Розповідай! (А. Шиян).

2. Збирати, зберігати що-небудь із певною метою.

Вона почала готувати рушники й одкладала зайві гроші на скриню (І. Нечуй-Левицький);

– Потихеньку треба готувати вдяганку, сухарі, цукор. Гроші одкладати потроху (О. Бердник);

Відложив чи не відложив що на чорну годину, але в шинку, між товаришами, він був пан (І. Франко);

// Виділяти, призначати для чого-небудь.

Звідси я гадаю виїхати 27 ст. ст., день одкладаю на Венецію і два дні на Відень (М. Коцюбинський).

3. Залишати без використання на певний час.

Той, кому тяжко буде прочитати до кінця, може відікласти книжку. Я не ображусь так, як образився б романіст. Значить, іще не час йому читати мої мемуари (Ю. Яновський);

– То елліни воюють чи розважаються? – здивувавсь Артабан. – Досі воювали, тепер відклали мечі, а після закінчення ігор знову візьмуться до зброї (І. Білик);

Такого білого-білого снігу, мовчазного, теплого і чистого, Павлюк вже давно не бачив. Не втерпів, відіклав свої універсали й вийшов надвір (В. Чемерис).

4. Переносити на пізніший термін; відстрочувати.

Не відкладай на завтра, що сьогодні можеш зробить (прислів'я);

Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів, ми їх одкладали надалі (С. Васильченко);

Я мав зайти до Тамари, але відкладав це з дня на день (Я. Гримайло);

Сьогодні мав їхати в Помпею, але відклали на завтра (М. Коцюбинський);

[Кречет:] Товаришу Берест, я прошу вас одкласти нашу розмову, я погано себе почуваю (О. Корнійчук).

5. перен. Відмовлятися від чого-небудь, відхиляти щось.

Відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови (Біблія. Пер. І. Огієнка).

6. Породжуючи, залишати для виведення потомства (яйця, личинки, ікру і т. ін.).

[Хоменко:] Комарик тільки вилітає, то відкладає свої яєчка у цвіт (З. Мороз);

Протягом п'яти років у зоопарку самиці австралійського страуса ему відкладали яйця в кінці грудня (з наук.-попул. літ.).

7. Утворювати нашарування з розмитих або зруйнованих порід.

Весняні і дощові каламутні потоки з гір збирають .. верхні шари ґрунтів і несуть їх в долину, відкладають на берегах річки (С. Чорнобривець).

8. мат. Відміряючи, відзначати відрізок на прямій.

В обох напрямках осей відкладаємо однакове число одиничних відрізків (з наук. літ.).

◇ (1) Відклада́ти / відкла́сти в до́вгий я́щик (у до́вгу шухля́ду) що – зволікати з чим-небудь, затримуючи або переносячи здійснення, виконання його на тривалий, невизначений час.

Він не став відкладати здійснення своїх намірів у довгий ящик (П. Загребельний);

Якщо держава не відкладатиме в довгу шухляду лібералізацію податкової системи, в економіці нашої країни справи підуть на ліпше (з газ.).