відкладати

Значення в інших словниках

1. відкладати — (класти кудись що-небудь) залишати, оставляти, відставляти; (здійснення чогось) переносити, відстрочувати, розм. відтягати, відволікати. Словник синонімів Полюги
2. відкладати — відклада́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
3. відкладати — (набік) класти; (на потім) залишати; (термін) переносити, відсувати, відтягати, сов. відстрочувати; (яйця) нести; (гірські пласти) нашаровувати. Словник синонімів Караванського
4. відкладати — -аю, -аєш, недок., відкласти, -аду, -адеш і діал. відложити, -ожу, -ожиш, док., перех. 1》 Класти що-небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2》 Залишати, зберігати що-небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відкладати — ВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, рідше ВІДІКЛА́СТИ, відкладу́, відкладе́ш, рідко ВІДЛОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., що. 1. Класти що-небудь убік, окремо від когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
6. відкладати — БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
7. відкладати — Відклада́ти, -да́ю, -да́єш; відкла́сти, -кладу́, -де́ш, -ду́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. відкладати — ВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш і діал. ВІДЛОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., перех. 1. Класти що-небудь у той або інший бік, окремо від когось-чогось. Словник української мови в 11 томах
9. відкладати — Відкладати, -даю, -єш сов. в. відкласти, -кладу, -деш, гл. Откладывать, отложить. Одкладає, як лях свято. Ном. № 11005. Словник української мови Грінченка