віддати
Віддалася — не тужи, що дістала — те держи.
Потішають молодицю, що не годна привикнути до нових обставин.
Віддасть, як Бог дасть.
Віддасть, як Бог допоможе доробитися, як буде з чого.
Віддасть, як рак свисне.
Не віддасть ніколи. Рак не свище.
Віддають мене — вдома сиджу, беруть мене — я не виджу.
Нарікання дівчини на брехливу матір, що все хвалилася весіллям дочки.
Дав на вічне віддання.
Дав і пропало, бо більше не побачить.
Дівчину не жичать, а віддають.
Жарт з дівчат.
Коби не віддавати, то не один хотів би брати.
На дурницю багато злакомиться.
Поки віддасться — і собаці води дасть, а як віддасться — то і собі не подасть.
Про ліниву жінку, яка дівчиною була дуже ввічлива та трудяща.
Як не віддамся, то вдома здамся.
Я не мушу віддаватися, я і вдома маю досить роботи.
Значення в інших словниках
- віддати — відда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддати — Відда́ти, віддава́ти, перен. Передати, відтворити, зберегти первісний зміст. [Переводити з чужої мови] — тут треба добре вдумати ся в гадки чужого автора і віддати їх відповідними, якнайбільш підходячими зворотами своєї мови, а при тім дбати... Українська літературна мова на Буковині
- віддати — див. віддавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддати — ВІДДА́ТИ див. віддава́ти. Словник української мови у 20 томах
- віддати — відда́ти: ◊ відда́ти в добрі ру́ки → добрий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- віддати — віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Фразеологічний словник української мови
- віддати — ВИТРАЧА́ТИ (тратити час, сили тощо на що-небудь), ВИТРА́ЧУВАТИ, ВИКОРИСТО́ВУВАТИ, ВІДДАВА́ТИ, ДІВА́ТИ. — Док.: ви́тратити, ви́користати, відда́ти, ді́ти, поді́ти. Я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю. Словник синонімів української мови
- віддати — Відда́ти, відда́м, віддаси́, відда́сть, віддамо́, віддасте́, віддаду́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віддати — ВІДДА́ТИ див. віддава́ти. Словник української мови в 11 томах
- віддати — Віддати, -ся см. віддавати, -ся. Словник української мови Грінченка