віддати

Значення в інших словниках

1. віддати — відда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. віддати — Відда́ти, віддава́ти, перен. Передати, відтворити, зберегти первісний зміст. [Переводити з чужої мови] — тут треба добре вдумати ся в гадки чужого автора і віддати їх відповідними, якнайбільш підходячими зворотами своєї мови, а при тім дбати... Українська літературна мова на Буковині
3. віддати — див. віддавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віддати — ВІДДА́ТИ див. віддава́ти. Словник української мови у 20 томах
5. віддати — відда́ти: ◊ відда́ти в добрі ру́ки → добрий Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. віддати — Віддалася — не тужи, що дістала — те держи. Потішають молодицю, що не годна привикнути до нових обставин. Віддасть, як Бог дасть. Віддасть, як Бог допоможе доробитися, як буде з чого. Віддасть, як рак свисне. Не віддасть ніколи. Рак не свище. Приповідки або українсько-народня філософія
7. віддати — віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Фразеологічний словник української мови
8. віддати — ВИТРАЧА́ТИ (тратити час, сили тощо на що-небудь), ВИТРА́ЧУВАТИ, ВИКОРИСТО́ВУВАТИ, ВІДДАВА́ТИ, ДІВА́ТИ. — Док.: ви́тратити, ви́користати, відда́ти, ді́ти, поді́ти. Я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю. Словник синонімів української мови
9. віддати — Відда́ти, відда́м, віддаси́, відда́сть, віддамо́, віддасте́, віддаду́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. віддати — ВІДДА́ТИ див. віддава́ти. Словник української мови в 11 томах