відливати

ВІДЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ТИ, діллю́, ді́ллє́ш; мин. ч. відли́в, лила́, ло́; рідко ВІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, ді́ллє́ш і рідше лля́ю, лля́єш, док.

1. що. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини.

Хведір одлива з півстакана [чаю] і долива ромом (Панас Мирний).

2. що. Вичерпувати, звільняючи що-небудь від води.

В мокрому трюмі конопатять, відливають воду (О. Довженко).

3. без прям. дод. Відтікати з якої-небудь частини тіла (про кров).

Зненацька Гіпатія пополотніла, зупинилася, наче вкопана, відчула, як кров одливає від серця (О. Бердник);

– Ну? – запитав він удруге й почув, як уся кров одлила від голови і як замерло серце (Л. Яновська);

Кров поволі відлила від його обличчя, і воно стало сіро-зеленим (В. Собко).

4. кого. Бризкаючи або поливаючи когось водою, приводити до притомності.

Разів із шість Рябка водою одливали І стільки ж раз його, одливши, знов шмагали (П. Гулак-Артемовський);

Часто сусіди віднімали її [Анюту], скривавлену, від озвірілої жінки й відливали водою (О. Донченко);

Стовкши немилосердно, вони [слідчі] Андрія відливали водою й садовили на стілець (І. Багряний);

Стара в плач та в крик, хлопець умлів, ледве водою віділляли (І. Франко).

5. що. Литтям виготовляти які-небудь речі.

Старий православний майстер Веселіїл відливає статую бога в образі золотого тільця (Г. Хоткевич);

Вісімдесят відсотків деталей було на складах, вони мали стандартне призначення. А пластикову форму треба було відливати в спеціальній лабораторії (О. Бердник);

Скло відливають, прокатують, пресують, витягують. Із нього роздувають вироби, як мильні бульки (з наук.-попул. літ.);

Кременисті бронзи мають добрі ливарні властивості. З них можна відливати тонкостінні деталі (з навч. літ.).

6. що, рідко. Проливати (сльози).

– Хіба мало ти звідала тут горя, одлила гарячих сліз? (Панас Мирний);

* У порівн. Плаче вона не тільки через батькові слова, а виплакує все своє горе, наче одливає одразу всі свої сльози (Грицько Григоренко).

ВІДЛИВА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., без дод.

Мати якийсь відлив (див. відли́в²), чимось переливатися.

Я тепер дивлюсь на її капелюх, на шматочок шиї, що часом одливає фіолетовим перламутром електричного світла, на заокруглені плечі зовсім інакше, ніж декілька хвилин тому назад (В. Винниченко);

Блакить відливала сивою лускою (Ю. Смолич);

Ясний сонячний день. Вдалині відливають сріблом гори (Ю. Мокрієв);

Сірі очі під довгими віями відливали голубизною (В. Земляк);

// що, рідко. Відбивати, віддзеркалювати що-небудь.

Вода гаті відливає зелені тіні дерев, контури гори (У. Самчук).