відливати

ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів); ВИСИПА́ТИ (про страву — з однієї посудини в іншу). — Док.: ви́лити, ви́лляти, відли́ти, ви́хлюпати, ви́бовтати, ви́плеснути, ви́плескати, ви́черпати, ви́брати, ви́сипати. Маруся вхопила Соломіїне відро і вилила воду в криницю (І. Нечуй-Левицький); В мокрому трюмі конопатять, відливають воду (О. Довженко); Вони вихлюпували коряками воду з човнів (С. Добровольський); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває, а половину випліскує Василеві на кожух (Г. Хоткевич); Вичерпують касками воду (з окопів) солдати (І. Нехода); Вибрав (Федя) бляшанкою воду (з човна) (М. Трублаїні); Висипати з тарілки борщ.

ВИЛИВА́ТИ (виготовляти що-небудь із розплавленого металу, воску тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ЛИ́ТИ. — Док.: ви́лити, відли́ти. (Річард:) З останнього стягнуся, а виллю (статую) з бронзи (Леся Українка); У товстостінних глиняних тиглях плавили мідь, з якої відливали прикраси (з журналу); — Сала купити — та й свічки почнемо лити (Панас Мирний).

ВІДСВІ́ЧУВАТИ чим (мати додатковий відтінок кольору при основному), ВІДЛИВА́ТИ, ВІДЛИ́СКУВАТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ рідше. Затока відсвічувала фіолетовими плямами (О. Донченко); Сірі очі під довгими чорними віями відливали голубизною (В. Земляк); Пухнасті сніги одсвічувались рожевими і малиновими бризками зорі (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відливати — відлива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відливати — -аю, -аєш, недок., відлити, -діллю, -діллєш; мин. ч. відлив, -лила, -лило; рідко віділляти, -ллю, -ллєш, док. 1》 перех. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини. 2》 перех. Вичерпувати, вивільняючи що-небудь від води. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відливати — ВІДЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ТИ, діллю́, ді́ллє́ш; мин. ч. відли́в, лила́, ло́; рідко ВІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, ді́ллє́ш і рідше лля́ю, лля́єш, док. 1. що. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини. Словник української мови у 20 томах
  4. відливати — ВІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ТИ, діллю́, діллє́ш; мин. ч. відли́в, лила́, ло́; рідко ВІДІЛЛЯ́ТИ, ллю́, ллє́ і рідше лля́ю, лля́єш, док. 1. перех. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини. Словник української мови в 11 томах
  5. відливати — Відлива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Словник української мови Грінченка