відливати

ВІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ТИ, діллю́, діллє́ш; мин. ч. відли́в, лила́, ло́; рідко ВІДІЛЛЯ́ТИ, ллю́, ллє́ і рідше лля́ю, лля́єш, док.

1. перех. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини.

Хведір одлива з півстакана [чаю] і долива ромом (Мирний, V, 1955, 227).

2. перех. Вичерпувати, звільняючи що-небудь від води.

В мокрому трюмі конопатять, відливають воду (Довж., Зач. Десна, 1957, 395).

3. неперех. Відтікати з якої-небудь частини тіла (про кров).

Кров поволі відлила від його обличчя, і воно стало сіро-зеленим (Собко, Серце, 1952, 10);

— Ну? — запитав він удруге й почув, як уся кров одлила від голови і як замерло серце (Л. Янов., І, 1959, 371).

4. перех. Бризкаючи або поливаючи когось водою, приводити до притомності.

Разів із шість Рябка водою одливали І стільки ж раз його, одливши, знов шмагали (Г.-Арт., Байки.., 1958, 54);

Часто сусіди віднімали її [Анюту], скривавлену, від озвірілої жінки й відливали водою (Донч., II, 1956, 106);

Стара в плач та в крик, хлопець умлів, ледве водою віділляли (Фр., І, 1955, 246).

Відлива́ти переля́к (переполо́х), заст. — знахарськими засобами лікувати перелякану людину.

[Мамаїха:] Слухайте, люди, старішої од мене в селі немає, я вам і дітям вашим пупи різала, переляк одливала, кров замовляла (Ю. Янов., III, 1959, 80).

5. тільки недок., неперех. Мати при основному кольорі інший, додатковий; давати відблиск.

Блакить відливала сивою лускою (Смолич, І, І958, 45);

Ясний сонячний день. Вдалині відливають сріблом гори (Мокр., П’єси, 1959, 108).

6. перех. Литтям виготовляти які-небудь речі.

Кременисті бронзи мають добрі ливарні властивості. З них можна відливати тонкостінні деталі (Токарна справа.., 1957, 61);

Скло відливають, прокатують, пресують, витягують. З нього роздувають вироби, як мильні пузирі [бульбашки] (Наука.., 10, 1961, 26).

7. перех., рідко. Проливати (сльози).

Плаче вона не тільки через батькові слова, а виплакує все своє горе, наче одливає одразу всі свої сльози (Григ., Вибр., 1959, 247);

— Хіба мало ти звідала тут горя, одлила гарячих сліз? (Мирний, IV, 1955, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відливати — відлива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відливати — -аю, -аєш, недок., відлити, -діллю, -діллєш; мин. ч. відлив, -лила, -лило; рідко віділляти, -ллю, -ллєш, док. 1》 перех. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини. 2》 перех. Вичерпувати, вивільняючи що-небудь від води. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відливати — ВІДЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ТИ, діллю́, ді́ллє́ш; мин. ч. відли́в, лила́, ло́; рідко ВІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, ді́ллє́ш і рідше лля́ю, лля́єш, док. 1. що. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини. Словник української мови у 20 томах
  4. відливати — ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів)... Словник синонімів української мови
  5. відливати — Відлива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Словник української мови Грінченка