відморожений
ВІДМОРО́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до відморо́зити 1.
Він побілів як стіна, а губи стали неначе одморожені (І. Нечуй-Левицький);
Покійний наш пан, дідо графині, ходили з ним на Москву. З відмороженими ногами вернули – така зима була (Б. Лепкий);
Очі Коленкура жадібно стежили за офіцером з одмороженим носом (П. Кочура);
Зайшов Голецький, зігнутий, з нездоровим блиском в глибоко запалих, байдужих до всього очах, з відмороженими вухами (В. Чемерис);
// відморо́жено, безос. пред.
У деяких учасників рейду було частково відморожено незахищені частини тіла (із журн.).
2. у знач. прикм., жарг. Стос. до відморозка.
Свою відморожену команду Вова Дизель устиг вивчити надто добре. Від дурнуватого хлопчиська Стьопи користі нуль, зате троє злобних наркоманів .. – те, що треба (А. Кокотюха);
Навіть та відморожена молодь, що спочатку реготала, до середини фільму притихла (з газ.).
3. у знач. ім. відморо́жений, ного, ч., жарг. Те саме, що відморо́зок.
Усяких покидьків і відморожених вистачає завжди і в будь-якому суспільстві, а тому треба вміти дати їм відсіч (з газ.).
Значення в інших словниках
- відморожений — відморо́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відморожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відморозити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відморожений — А, -е. 1. Холодний, несхильний до спілкування. А ще його відморожена поведінка, коли він — постійно вбитий, бо по два рази щодня доганяється з Петром Кінконгом (ми його попереджали: всі, хто з ним мутив і мазався одним баяном, підхопили жовтуху) (А. Словник сучасного українського сленгу
- відморожений — (-а, -е) презирл. 1. жрм. Неемоційна, байдужа людина. — Мужики пішли відморожені і, зазвичай, без копійки за душею (ВЗ, 28.03. 2002). ТСРОЖ, 135. 2. крим., жрм. Дивний; ненормальний (про людину). Словник жарґонної лексики української мови
- відморожений — ВІДМОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відморо́зити. *У порівн. Він побілів, як стіна, а губи стали неначе одморожені (Н.-Лев., II, 1956, 144); // У знач. прикм. Очі Коленкура жадібно стежили за офіцером з одмороженим носом (Кочура, Зол. грамота, 1960, 390). Словник української мови в 11 томах