1. Словник української мови у 20 томах

відпертий

ВІДПЕ́РТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відпе́рти 1, 2.

[Князь:] Бачиш, я тепер вночі Підкравсь під саму київську браму. Представ [уяви] собі: відперта... (І. Франко);

Під повіткою .. валявся довгий товстий ланцюг, одпертий замок, а в ньому ключ (С. Добровольський);

Аж в тісну робітню якийсь гурток зненацька заточивсь, відпертий натовпом (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпертий — відпе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відпертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відперти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпертий — ВІДПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відпе́рти 1, 2. [Князь:] Бачиш, я тепер вночі Підкравсь під саму київську браму. Представ [уяви] собі: відперта… (Фр., IX, 1952, 239); Аж в тісну робітню якийсь гурток зненацька заточивсь, відпертий натовпом (Л. Укр., І, 1951, 443). Словник української мови в 11 томах