відпертий
ВІДПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відпе́рти 1, 2.
[Князь:] Бачиш, я тепер вночі Підкравсь під саму київську браму. Представ [уяви] собі: відперта… (Фр., IX, 1952, 239);
Аж в тісну робітню якийсь гурток зненацька заточивсь, відпертий натовпом (Л. Укр., І, 1951, 443).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпертий — відпе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відпертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відперти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпертий — ВІДПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відпе́рти 1, 2. [Князь:] Бачиш, я тепер вночі Підкравсь під саму київську браму. Представ [уяви] собі: відперта... (І. Франко); Під повіткою .. валявся довгий товстий ланцюг, одпертий замок, а в ньому ключ (С. Словник української мови у 20 томах