відпертий

відпе́ртий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відперти 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпертий — відпе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відпертий — ВІДПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відпе́рти 1, 2. [Князь:] Бачиш, я тепер вночі Підкравсь під саму київську браму. Представ [уяви] собі: відперта... (І. Франко); Під повіткою .. валявся довгий товстий ланцюг, одпертий замок, а в ньому ключ (С. Словник української мови у 20 томах
  3. відпертий — ВІДПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відпе́рти 1, 2. [Князь:] Бачиш, я тепер вночі Підкравсь під саму київську браму. Представ [уяви] собі: відперта… (Фр., IX, 1952, 239); Аж в тісну робітню якийсь гурток зненацька заточивсь, відпертий натовпом (Л. Укр., І, 1951, 443). Словник української мови в 11 томах