відповідати

ВІДПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПОВІ́СТИ́, і́м, іси́; мин. ч. відпові́в, віла́, ло́; док.

1. Давати відповідь на питання, звертання і т. ін.

На мої питання відповідав коротко і неначе нерадо (І. Франко);

– Я й не кажу, що я гарний, – усміхаючись, одповідав Зінько, лежачи в своєму садку під гіллястим дубом (Б. Грінченко);

Вловлює серцем Зейнал присутність цього третього співрозмовника й відповідає на його голос (Н. Королева);

Хазяїн коротко і непоквапливо відповідав на запитання гостя (З. Тулуб);

Очей він не зводив з доповідачки, яка вільно й захопливо відповідала вже на дошкульний закид опонента (Іван Ле);

– Що, втомилася? – питав він. – Так... – відповіла Настя уривчасто (Леся Українка);

// Писати відповідь на лист.

Щоб не гаяти часу, відповідаю якнайхутче на Ваш прихильний лист (Панас Мирний);

Не гнівайтесь, що так нехутко на Ваші листи відповідаю (Леся Українка);

Мати писала Самійлові, щоб він помирився з Марією, але він не відповідав навіть матері (В. Кучер);

// Відгукуватися на телефонний дзвінок, брати слухавку.

Набираю... Перший, другий, третій... Не відповідають. .. Кручу диск. Мертво... (А. Крижанівський).

2. що і без дод. Розповідати вчителеві (екзаменаторові) засвоєний матеріал.

Зінаїда Федорівна викликала його відповідати урок з арифметики (О. Донченко);

Іноді, коли учень, викликаний до дошки, не вмів відповісти, разом із школярами і Павлуша піднімає руку (А. Головко);

Відповісти на “відмінно”.

3. на що, чим і без дод. Робити що-небудь, реагувати певним чином у відповідь на дії іншого або на щось.

Він усе поглядав на неї і залюбки відповідав жартами на жарти (М. Коцюбинський);

Застава не відповідала на шалений вогонь ворожих танків та гармат (Ю. Збанацький);

Треба відповідати відвертістю на відвертість (Є. Гуцало);

На атомний спалах у Чорнобилі Київ і вся Україна відповіли сильним спалахом гострослів'я (Ю. Щербак).

4. недок. Бути відповідальним за кого-, що-небудь.

За редакцію одповідає якийсь невідомий Іван Хромовський (М. Коцюбинський);

– Держава доручила нам виховувати юне покоління, ми за нього відповідаємо перед усім народом! (О. Донченко);

За машину відповідали дід Петро .. і колишній танкіст Гаврилов (Ю. Яновський);

– Інформацію з Лодиженком ми вдвох готували, я відповідаю за неї (Іван Ле);

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (з мови документів);

// перев. док. Нести відповідальність, зазнавати відплати, покарання за що-небудь.

– Не наша вина. Король перед башею відповість (Б. Лепкий).

5. тільки недок. Бути відповідним чому-небудь.

Секретар .. каже, що наш статут не відповідає деяким статтям закону і через те треба його переробити (Панас Мирний);

Вірш одповідає загальним настроям і всім дуже сподобався (С. Васильченко);

Бурлацьке життя, повне тривог .. – це було якраз те, що найбільше відповідало характерові Багірова (О. Гончар);

Закони .. приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (Конституція України).

(1) Відповіда́ти [своє́му] призна́ченню – забезпечувати відповідні вимоги, правильно виконувати завдання (про що-небудь).

Все мало відповідати своєму призначенню в цій державі. Від султана до найостаннішого раба, до найнікудишнішого пса, який плентається за караваном (П. Загребельний);

Та сама річ може бути і прекрасною і потворною. Усе залежить від того, наскільки добре вона відповідає своєму призначенню (із журн.);

(2) Відповіда́ти / відпові́сти́ мо́вча́нкою – мовчати, не реагувати на чиї-небудь зауваження, запитання і т. ін.

Вона мусить .. на всі безглузді п'яні зауваження .. відповідати мовчанкою (О. Іваненко);

– Коли я спитав їх [лікарів], чи скоро відправлять мене додому, вони відповіли мовчанкою (І. Багмут).

◇ (3) Відповіда́ти / відпові́сти́ голово́ю за кого – що – повністю бути відповідальним за кого-, що-небудь до готовності поплатитися життям.

В кузові матеріальні цінності, за які вони обидва відповідають головою (М. Ю. Тарновський);

Кожен знає свою ділянку і відповідає за неї головою (В. Москалець).