відповіт
ВІДПОВІ́Т, у, ч., заст.
Відповідь (у 1, 2 знач.).
Написавши про все те, я сподівався одповіту (Панас Мирний);
Чи заграє коли світ на Вкраїні ясний, Чи розвіє туман злотним сонцем весни?.. Відповіту нема (В. Чумак);
Ми вмієм дати відповіт Усім ворожим пащам! (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відповіт — відпові́т іменник чоловічого роду відповідь арх. Орфографічний словник української мови
- відповіт — -у, ч., заст. Відповідь (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відповіт — див. відповідання, ехо хохл. (отповєдь) відсіч Словник чужослів Павло Штепа
- відповіт — ВІ́ДПОВІДЬ (усне або письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо), ВІДВІ́Т заст., ВІДПОВІ́Т заст., ВІДМО́ВА заст.; ВІ́ДПИС (письмова відповідь). Він чекав на відповідь... Вона підняла голову і сказала: — Нехай я подумаю.. Словник синонімів української мови
- відповіт — ВІДПОВІ́Т, у, ч., заст. Відповідь (у 1, 2 знач.). Написавши про все те, я сподівався одповіту (Мирний, V, 1955, 374); Ми вмієм дати відповіт Усім ворожим пащам! (Рильський, І, 1955, 410). Словник української мови в 11 томах