відпочинок

ВІДПОЧИ́НОК, нку, ч.

Відновлення сил після втоми припиненням або зміною виду діяльності.

Хоч би ставало тії [тієї] короткої літньої ночі на відпочинок після денної праці (Панас Мирний);

Замість відпочинку мала стільки клопоту і роботи (М. Коцюбинський);

Зморене цілоденним блуканням тіло [Павлусеве] вимагало відпочинку (О. Донченко);

Після відпочинку люди побадьорішали (Григорій Тютюнник);

Нашіптували [дерева] про тишу й так довго сподіваний одпочинок після тривалої й виснажливої подорожі (І. Білик);

// Проведення часу у відпустці, на дозвіллі, без праці.

У курортний сезон щодня на відпочинок до Криму прибуває багато тисяч людей (з газ.);

// Коротка перерва під час праці, якоїсь дії; перепочинок.

– Се каторжна робота! І відпочинку тобі ніякого немає (Панас Мирний);

// Зупинка в дорозі, щоб відпочити.

Я сюди їхала три дні, з довгими відпочинками, а й то була змучена до краю (Леся Українка);

Повільне просування, тривалі зупинки, відпочинок для людей і коней .. В такі дні Баязид вглиблювався зі своїм супроводом у дикі гори (П. Загребельний).

Ве́чір відпочи́нку див. ве́чір;

(1) Заслу́жений відпочи́нок, перев. з прийм. на – пенсія.

Під час обідньої перерви вирішено було всім колективно сфотографуватися з Антоном Герасимовичем, оскільки він відбуває на заслужений відпочинок (О. Гончар);

Коли прийде час усвідомлень і наслідків, не буде з кого спитати. Вони вже всі будуть на заслуженому відпочинку (Л. Костенко);

В 2002 році мені б виповнилося 60 років і я би пішов на заслужений відпочинок (Г. Тарасюк);

Зо́на відпочи́нку див. зо́на;

Кімна́та відпочи́нку (спочи́нку) див. кімна́та.

○ (2) Без відпочи́нку, у знач. присл. – не відпочиваючи.

Знесилений, майже без відпочинку кілька вже днів, – він з загоном повстанців-червоногвардійців обороняв місто від навали білогвардійців (Олесь Досвітній);

В залі суду акуратно без відпочинку висиджувала Любов Прохорівна (Іван Ле).