відпочинок
ВІДПОЧИ́НОК (відновлення сил після втоми, припинення праці, руху тощо), СПОЧИ́НОК, ВІДПОЧИ́Н рідко, ВІДПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́Н розм., СПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́В розм., ОПОЧИ́НОК заст., ОПОЧИ́ВОК заст., ОПОЧИ́ВКА заст., ВІ́ДДИХ діал.; ПЕРЕПОЧИ́НОК, ПЕРЕДИ́ШКА, ПЕРЕДИ́Х рідше, ПЕРЕПОЧИ́ВОК розм., ПРИПОЧИ́ВОК діал. (на короткий час). Після відпочинку люди побадьорішали (Григорій Тютюнник); Втомився я.. Кров стукає у висках, домагаєсь (домагається) Спочинку (І. Франко); Буду їх (бійців) вітати. Запрошу їх до відпочину (А. Малишко); — Ось і нині! Неділя.., людям радість, відпочивок (І. Франко); Село Копані. Стаємо на спочин (І. Нехода); Пастухів — то вона (трембіта) кликала, ..на скромне поживлення і сякий-такий спочивок (Г. Хоткевич); Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться.. І тільки й спочиву, що у Старої Ганьки Води напитися з полив'яної баньки (М. Рильський); Там собі великий та довгий опочивок мали (дума); Над річкою Самарською опочивку собі мають (Словник Б. Грінченка); — Не бачите, яка я зігріта й без віддиху?.. Я мушу.. відітхнути (О. Кобилянська); Йшли швидко й без зупинок, лише раз влаштувавши коротенький перепочинок на якомусь узліссі (І. Головченко, О. Мусієнко); Коротка передишка, безпечні стіни траншеї швидко повернули бійцям втрачену жвавість (О. Гончар); — Ох, і біг!.. Уже й світає, уже можна б і передих зробити, а ноги самі біжать (О. Гончар); Зупинившись на останній перепочивок, ..я покажу вам перейдену путь (Ю. Яновський).
ВІДПОЧИ́НОК (проведення часу без праці), ДОЗВІ́ЛЛЯ. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (з газети); Жителі степів і в роботі, і в дозвіллі над усе ставлять сміх (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- відпочинок — відпочи́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відпочинок — Спочинок, спочивок, спочив, спочин, відпочин, д. віддих, р. спочивання, відпочивання; (короткий) перепочинок, передих; (після праці) дозвілля; (після напруження) відпруга, відпруження; пор. РОЗВАГА. Словник синонімів Караванського
- відпочинок — [в'ідпочинок] -нку, м. (на) -нку Орфоепічний словник української мови
- відпочинок — -нку, ч. Відновлення сил після втоми припиненням дії, руху і т. ін. || Проведення часу на дозвіллі, без праці. || Коротка перерва під час праці, якоїсь дії; перепочинок. || Зупинка в дорозі, щоб відпочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпочинок — ВІДПОЧИ́НОК, нку, ч. Відновлення сил після втоми припиненням або зміною виду діяльності. Хоч би ставало тії [тієї] короткої літньої ночі на відпочинок після денної праці (Панас Мирний); Замість відпочинку мала стільки клопоту і роботи (М. Словник української мови у 20 томах
- відпочинок — Випочивання, випочинок, віддихання, віддишок, відпочивання, відпочивок, відпочин (рідко), опочивка, опочивок, опочинок, передишок, перепочивок, перепочинок, спочив, спочивання, спочивок, спочин, спочинок Словник синонімів Вусика
- відпочинок — Відпочи́нок, -нку; -чи́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відпочинок — ВІДПОЧИ́НОК, нку, ч. Відновлення сил після втоми припиненням дії, руху і т. ін. Хоч би ставало тії короткої літньої ночі на відпочинок після денної праці (Мирний, III, 1954, 140); Замість відпочинку мала стільки клопоту і роботи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- відпочинок — Відпочинок, -нку м. = відпочин. Рудч. Ск. II. 73. Ні сну мені, ні одпочинку. МВ. ІІ. 14. Нема ніжкам одпочинку. Мет. 78. Словник української мови Грінченка