відпущений

ВІДПУ́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відпусти́ти 1–4, 6–9.

Ешелон скрипнув усіма автоматично відпущеними гальмами і рушив (Іван Ле);

– Я, бачите, попав на заслання, бо не в тій вишивці нитку смикнув. А додому приніс посвідку, що відбуто повністю і відпущений, бо робив за двох волів і одного чоловіка (В. Барка);

Пізніше я взнав, шо вліпили в ту арку Відпущені кошти для бані і парку (С. Олійник);

Вогнем обпалило відпущений вус... (І. Нехода);

Для створення загальної теорії процесів відпускання важливу роль відіграли зроблені Г. В. Курдюмовим дослідження стану вуглецю у відпущеній сталі (з наук. літ.);

// відпу́щено, безос. пред.

На завод у порядку планового переустаткування відпущено значні суми (В. Домонтович);

Три дари відпущено було Шевченкові щедрою природою: дар співця, дар художника, дар письменника (М. Рильський).