відселятися

ВІДСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідше ВІДСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДСЕЛИ́ТИСЯ, елю́ся, е́лишся, док.

1. Переселятися в інше місце.

Час синам одселятися на свої оселі (Сл. Гр.);

Визначено день, коли відселенці мають зібратися під стольним городом, бо зволікай – не зволікай, а треба відселятися (Д. Міщенко);

Діти із батьківських квартир відселюються на околиці (з газ.);

Наїжджали якісь комісії, міряли радіацію, радили відселитись, то молоді знялися та й поїхали, трохи старих лишилося, село почало відмирати (Л. Костенко).

2. тільки недок. Пас. до відселя́ти, відсе́лювати.

Гай Гракх почав активно створювати нові колонії римських громадян як у самій Італії, так і за її межами. Тим самим, з одного боку, з міста Рима відселялося ”зайве“, непрацююче населення, а з іншого – зміцнювалась римська влада на місцях (з навч. літ.);

Якщо закривають школи в місті, то населення має відселюватися адміністрацією з тих районів, де нема шкіл і лікарень (з газ.).