відставити

ВІДСТА́ВИТИ див. відставля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відставити — Відста́вити: — відправити [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. відставити — відста́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. відставити — Відста́вити, відставля́ти. 1. Доставити, постачати. Коли селянин із Поділяє при грошах восени, гірняк навесні, а людям на Покутю взимі, як відставлять тютюн, найлегше довг заплатити (Б., 1895, 1, 3); Покликуючись на повисшу відозву, маю честь заявити Вп. Українська літературна мова на Буковині
  4. відставити — див. відставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відставити — відста́вити: ◊ цюпа́сом відста́вити → цюпасом Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. відставити — ВІДСТА́ВИТИ див. відставля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. відставити — Відставити см. відставляти. Словник української мови Грінченка