відстояний
ВІДСТО́ЯНИЙ, а, е.
1. рідко. Дієпр. пас. до відстоя́ти¹ 2.
Старий робітник на барикадах колись здобував оце життя, яке сьогодні пішли захищати Богдан та всі їхні хлопці-волонтери. Якою ціною воно буде відстояне? (О. Гончар);
Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (М. Рильський).
2. у знач. прикм. Який відстоявся (у 2, 3 знач.).
Декантацію, тобто зливання рідини з відстояного осаду, використовують для вилучення розчинних речовин з твердої, подрібненої сировини (з наук. літ.);
* Образно. Тут устав я і Джамбулу відповів: Розуме одстояний і многолітній!.. (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстояний — відсто́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відстояний — -а, -е. 1》 рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до відстояти 2). 2》 Який відстоявся (у 2, 3 знач.). Відстояне молоко — молоко, у якому вершки підійшли догори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстояний — ВІДСТО́ЯНИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відстоя́ти 2. Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (Рильський, Сад.., 1955, 97). 2. Який відстоявся (в 2 і 3 знач.). Словник української мови в 11 томах