1. Словник української мови у 20 томах

відступницький

ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до відсту́пник.

Твій герб, відступнику Яремо, в віках чорнітиме окремо. Не княжим знаком, не орлом, твоїм відступницьким тавром (Л. Костенко);

* Образно. Тут, уже на королівській службі, .. його кості швидко обросли відступницьким м'ясом (М. Стельмах).

2. Стос. до відступництва.

Немає потреби підкреслювати, що відступницька поведінка Розенберга цілком задовольняла Коха (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступницький — відсту́пницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відступницький — -а, -е. 1》 Прикм. до відступник. 2》 Стос. до відступництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відступницький — Відсту́пницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відступницький — ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до відсту́пник. Тут, уже на королівській службі,.. його кості швидко обросли відступницьким м’ясом (Стельмах, Хліб.., 1959, 18). 2. Стос. до відступництва. Словник української мови в 11 томах