1. Словник української мови у 20 томах

відступництво

ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.

Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань і т. ін.; зрада.

Контакти І. Сірка з П. Дорошенком не означали відступництва кошового отамана від своїх політичних принципів (Ю. Мушкетик);

// Зречення своїх релігійних переконань.

Наливайко згадав навіть і ім'я коваля, який особливо непокоїв панотця Дем'яна своїм загрозливим відступництвом (Іван Ле);

За це карає кожний бог: за відступництво нікого не минає кара (Р. Іваничук);

Її душу терзала провина відступництва (П. Загребельний);

[Волот:] Невже не відаєте: боги не простять вам відступництва, а люд тиверський тим паче (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступництво — відсту́пництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відступництво — -а, с. 1》 Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. 2》 Зречення своїх релігійних переконань; апостазія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал. Словник синонімів української мови
  4. відступництво — Відсту́пництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. 1. Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. Ленін громив "економістів" за відступництво від марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 40); — Я комуніст, — сказав він.. до тих, хто чекали від нього відступництва (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах