відступництво

відсту́пництво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступництво — -а, с. 1》 Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. 2》 Зречення своїх релігійних переконань; апостазія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань і т. ін.; зрада. Контакти І. Сірка з П. Дорошенком не означали відступництва кошового отамана від своїх політичних принципів (Ю. Мушкетик); // Зречення своїх релігійних переконань. Словник української мови у 20 томах
  3. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал. Словник синонімів української мови
  4. відступництво — Відсту́пництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. 1. Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. Ленін громив "економістів" за відступництво від марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 40); — Я комуніст, — сказав він.. до тих, хто чекали від нього відступництва (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах