1. Словник української мови в 11 томах

відступництво

ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.

1. Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада.

Ленін громив "економістів" за відступництво від марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 40);

— Я комуніст, — сказав він.. до тих, хто чекали від нього відступництва (Рибак, Час.., 1960, 830).

2. Зречення своїх релігійних переконань.

Наливайко згадав навіть і ім’я коваля, який особливо непокоїв панотця Дем’яна своїм загрозливим відступництвом (Ле, Наливайко, 1957, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступництво — відсту́пництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відступництво — -а, с. 1》 Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. 2》 Зречення своїх релігійних переконань; апостазія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань і т. ін.; зрада. Контакти І. Сірка з П. Дорошенком не означали відступництва кошового отамана від своїх політичних принципів (Ю. Мушкетик); // Зречення своїх релігійних переконань. Словник української мови у 20 томах
  4. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал. Словник синонімів української мови
  5. відступництво — Відсту́пництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)