відтворений
ВІДТВО́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відтвори́ти.
Прощались із землею, прощались із усім. А ввіччю, либонь, стояв відтворений образ того, хто не здався, хто лишився таки там. Образ, як символ непокірної і гордої молодості, символ тієї волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни... (І. Багряний);
Багатогранно відтворений образ Т. Шевченка в українській поезії (з наук. літ.);
Іноземний досвід створення й розвитку інноваційних мереж не може бути механічно відтворений без урахування сучасного етапу розвитку української економіки (з наук. літ.);
// відтво́рено, безос. пред.
Для втіхи степовикам відтворено також і ставок, обсаджений ядучо-зеленими вербами... (О. Гончар);
В оповіданні Марка Вовчка “Два сини” реалістично відтворено картини безправного становища кріпаків (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- відтворений — відтво́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відтворений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відтворити. || відтворено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтворений — Відтво́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відтворений — ВІДТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтвори́ти. Багатогранно відтворений образ Шевченка в українській радянській поезії (Рад. літ-во, 11, 1949, 74); // відтво́рено, безос. присудк. сл. В оповіданні [Марка Вовчка] "Два сини".. Словник української мови в 11 томах