1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відтворений

відтво́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відтворити.

|| відтворено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтворений — відтво́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відтворений — ВІДТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відтвори́ти. Прощались із землею, прощались із усім. А ввіччю, либонь, стояв відтворений образ того, хто не здався, хто лишився таки там. Словник української мови у 20 томах
  3. відтворений — Відтво́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відтворений — ВІДТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтвори́ти. Багатогранно відтворений образ Шевченка в українській радянській поезії (Рад. літ-во, 11, 1949, 74); // відтво́рено, безос. присудк. сл. В оповіданні [Марка Вовчка] "Два сини".. Словник української мови в 11 томах