1. Словник української мови в 11 томах

відтворений

ВІДТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтвори́ти.

Багатогранно відтворений образ Шевченка в українській радянській поезії (Рад. літ-во, 11, 1949, 74);

// відтво́рено, безос. присудк. сл.

В оповіданні [Марка Вовчка] "Два сини".. реалістично відтворено картини безправного становища кріпаків (Укр. літ., 8, 1957, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтворений — відтво́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відтворений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відтворити. || відтворено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтворений — ВІДТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відтвори́ти. Прощались із землею, прощались із усім. А ввіччю, либонь, стояв відтворений образ того, хто не здався, хто лишився таки там. Словник української мови у 20 томах
  4. відтворений — Відтво́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)