1. Словник української мови у 20 томах

відчубити

ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчу́блять; док., кого, розм.

Тягаючи за волосся, шерсть, побити; вичубити.

Виявляється, можна відчубити і дуже великих собак, не лише маленьких (з Інтернету);

Відчубити шибеника.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчубити — відчу́бити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відчубити — -блю, -биш; мн. відчублять; док., перех., розм. Тягаючи за волосся, побити; вичубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчубити — ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчу́блять; док., перех., розм. Тягаючи за волосся, побити; вичубити. Словник української мови в 11 томах
  4. відчубити — Відчубити, -блю, -биш гл. Оттаскать за волосы. Словник української мови Грінченка