відчубити
відчу́бити
-блю, -биш; мн. відчублять; док., перех., розм.
Тягаючи за волосся, побити; вичубити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчубити — відчу́бити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- відчубити — ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчу́блять; док., кого, розм. Тягаючи за волосся, шерсть, побити; вичубити. Виявляється, можна відчубити і дуже великих собак, не лише маленьких (з Інтернету); Відчубити шибеника. Словник української мови у 20 томах
- відчубити — ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчу́блять; док., перех., розм. Тягаючи за волосся, побити; вичубити. Словник української мови в 11 томах
- відчубити — Відчубити, -блю, -биш гл. Оттаскать за волосы. Словник української мови Грінченка