1. Орфографічний словник української мови

відчубити

відчу́бити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчубити — -блю, -биш; мн. відчублять; док., перех., розм. Тягаючи за волосся, побити; вичубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відчубити — ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчу́блять; док., кого, розм. Тягаючи за волосся, шерсть, побити; вичубити. Виявляється, можна відчубити і дуже великих собак, не лише маленьких (з Інтернету); Відчубити шибеника. Словник української мови у 20 томах
  3. відчубити — ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчу́блять; док., перех., розм. Тягаючи за волосся, побити; вичубити. Словник української мови в 11 томах
  4. відчубити — Відчубити, -блю, -биш гл. Оттаскать за волосы. Словник української мови Грінченка