1. Словник української мови у 20 томах

відчужуваність

ВІДЧУ́ЖУВАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. відчу́жуваний.

Суб'єкт лірики у світі Аполлінера втрачає відчуття самототожності через повсякчасну відчужуваність власного психоемоційного досвіду (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчужуваність — відчу́жуваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відчужуваність — -ності, ж. Абстр. ім. до відчужуваний. Великий тлумачний словник сучасної мови