візок

ВІЗО́К, зка́, ч.

1. Зменш. до віз 1.

І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає. Помчали, аж візок скрипить (І. Котляревський);

Мимо вузенькою дорогою рипить .. благенький візок з горою снопів (С. Васильченко).

2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді – з відкидним верхом.

Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (М. Коцюбинський);

Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (І. Муратов).

3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей.

Художник .. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (О. Гончар).

4. Механічний пристрій для перевезення вантажів і людей.

Полем, за вікнами нашої чекальні котили по бетонних квадратах візок з великим реактивним двигуном (В. Коротич);

Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (з наук.-попул. літ.);

// Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів.

При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (з наук. літ.).

5. розм. Назва гри в карти.

В хлюста, в пари, в візка іграли [грали] І дамки по столу совали (І. Котляревський).

(1) Інвалі́дний візо́к <�Інвалі́дне крі́сло><�Інвалі́дна коля́ска> – технічний колісний засіб пересування, признач. для людей з обмеженими можливостями.

Він дуже слабкий, у нього був інсульт, відібрало мову, тепер перекладачем у нього дружина. Забрала його вже з лікарні, сама доглядає, возить в інвалідному візку (Л. Костенко);

Господиня сиділа з плетивом біля вікна у інвалідному візку, закутана у старенький, але теж у свій час шалено дорогий махровий домашній халат (А. Кокотюха);

– Я зайду до вас якось... – пообіцяв він жінці, що сиділа в інвалідному кріслі (І. Роздобудько);

Інвалідні візки розділяють на дві групи: візки, що приводяться в рух двигуном, і візки з ручним приводом (тобто ті, що рухаються, коли людина сама крутить задні колеса) (з наук.-попул. літ.);

Мабуть, гуманним і демократичним суспільство можна назвати тоді, коли людина в інвалідній колясці без сторонньої допомоги може потрапити в будь-яке потрібне їй місце (з публіц. літ.).