візуальний
ВІЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.
Пов'язаний безпосередньо із зоровим сприйняттям.
Режим візуального повідомлення в сучасних операційних системах забезпечує виведення на екран субтитрів (з наук. літ.);
Романтична культура природно зосереджувалася на читанні, декламації. Візуальне відтворення відігравало в ній меншу роль (із журн.);
Поряд з візуальними провадяться фотографічні спостереження ракети-носія (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візуальний — візуа́льний прикметник про спостереження Орфографічний словник української мови
- візуальний — ВІЗУАЛЬНИЙ – ВІЗУВАЛЬНИЙ Візуальний. Який здійснюється неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу: візуальне спостереження, візуальне розслідування. Візувальний. Пов’язаний з візою – дозволом комусь на в’їзд у країну, виїзд або проїзд через неї, а також з підписом на якомусь документі. Літературне слововживання
- візуальний — [в'ізуал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- візуальний — Визуальный — visual — visuell — спостережуваний неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу; В. в и м і р ю в а н и й п р и л а д — прилад, в якому є шкала для вимірювання спостережуваної величини неозброєним оком. Гірничий енциклопедичний словник
- візуальний — -а, -е, спец. Який здійснюється безпосередньо очима (про спостереження). Візуально-моторний — такий, що характеризує моторні реакції, які координуються зоровою стимуляцією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- візуальний — Зоровий Словник чужослів Павло Штепа
- візуальний — візуа́льний (лат. visualis) спостережуваний неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу; ¤ в. вимірювальний прилад – прилад, в якому є шкала для вимірювання спостережуваної величини неозброєним оком. Словник іншомовних слів Мельничука
- візуальний — ВІЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Який здійснюється безпосередньо очима (про спостереження). Поряд з візуальними провадяться фотографічні спостереження ракети-носія і другого супутника (Рад. Укр., 14.XI 1957, 3). Словник української мови в 11 томах