війник

ВІ́ЙНИК¹, у, ч.

Багаторічна трав'яниста чи дернова дикоросла рослина родини злакових.

У рослинних спільнотах реліктових соснових та букових лісів поширений війник сталевий, у вологих лісах, торф'яниках гірського поясу Європи зростає війник волосистий (з наук.-попул. літ.);

У неглибоких степових западинах формується рослинність лугового типу, представлена формаціями овсяниці гладенької, війника наземного (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me