війник
ВІ́ЙНИК¹, у, ч.
Багаторічна трав'яниста чи дернова дикоросла рослина родини злакових.
У рослинних спільнотах реліктових соснових та букових лісів поширений війник сталевий, у вологих лісах, торф'яниках гірського поясу Європи зростає війник волосистий (з наук.-попул. літ.);
У неглибоких степових западинах формується рослинність лугового типу, представлена формаціями овсяниці гладенької, війника наземного (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me