військо

ВІ́ЙСЬКО, а, с.

Збройні сили держави або повстанського руху; армія.

У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Г. Квітка-Основ'яненко);

Те військо не мало ясних корогов, Ні панцирів срібних коштовних, На простих селянських щитах не було Девізів гучних красномовних (Леся Українка);

Потім показували ще одну хроніку, з Абіссинії, де італійське військо ніяк не могло собі порадити з озброєними чорними племенами (Ю. Андрухович);

// Частина збройних сил; озброєний загін.

Іде військо, іде й друге, А за третім стиха – Не дивися, безталанна – Везуть тобі лихо (Т. Шевченко);

Попереду всього війська Три старшини виступали (Леся Українка);

Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська (М. Рильський);

До Канівського повіту стягується військо, по шинках і базарах шмигають шпигуни, по селах арештовують і допитують підозрілих селян (Б. Антоненко-Давидович).

Віддава́ти / відда́ти в солда́ти (у ві́йсько) див. віддава́ти;

(1) Ві́йсько Запоро́зьке, іст. – у XVI столітті офіційна назва козацького війська з центром у Запоріжжі, а від середини XVII століття – української козацької держави на чолі з гетьманом.

Він одвідав і Київ, і Кирилівку, і Хортицю, де колись була Січ славного Війська Запорозького (Панас Мирний);

Сказав [Тугай-бей]: – До тебе йде сам гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький (Р. Іваничук);

Під час російсько-турецької війни 1768–1774 років Військо Запорозьке неодноразово відзначалося героїчними подвигами і військовою майстерністю (з наук.-попул. літ.);

(2) Ві́йсько Запоро́зьке Низове́, іст. – державне утворення українського козацтва, яке виникло наприкінці XVII ст. на території Запорожжя через розкол у Війську Запорозькому, очолюване кошовим отаманом, з центром Запорозька Січ.

Військо Запорозьке Низове вшанувало отамана Івана Сірка (з наук. літ.);

(3) Кварця́не ві́йсько, іст. – постійне наймане військо в шляхетській Польщі в XVI–XVIII ст., утримуване за рахунок кварти (у 4 знач.).

Поки піднялося кварцяне військо, наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами (О. Стороженко);

Довірені козацькі люди раз у раз повідомляли про таємні пересування кварцяного війська (Я. Качура);

Сили були занадто нерівні, на одного .. козака припадало по п'ять шляхетських ополченців та солдатів кварцяного війська (Ю. Мушкетик);

(4) Охо́тне ві́йсько, заст. – військо, набране з добровольців.

Той козак кий на плечі забирає, За гетьманом Хмельницьким В охотне військо поспішає! (з думи);

(5) Реєстро́ве ві́йсько, іст. – наймане військо, сформоване польським урядом у XVI – першій половині XVII ст. з українських козаків для охорони південних кордонів із занесенням козаків до особливого списку – реєстру.

Горленко, блідий і розгублений, скочив на лаву і закричав, простираючи до шляхти руки: – Панове! Тепер усякий набрід удає з себе козака. Це не реєстрове військо, не справжнє козацтво (З. Тулуб);

Реєстрове військо набиралося для боротьби з татарами, а не для братовбивчої різанини! (В. Чемерис);

Розгорта́ти / розгорну́ти війська́ (фронт, збро́йні си́ли) див. розгорта́ти;

(6) Чорномо́рське коза́цьке ві́йсько, іст. – військо, утворене з колишніх запорозьких козаків (1787–1788 рр.) і дислоковане на чорноморській кордонній лінії (1792 р.).

Після ліквідації Запорозької Січі Катериною ІІ (1775 р.) частина запорозького козацтва заснувала Задунайську Січ, з іншої частини було сформоване Чорноморське козацьке військо (з наук.-попул. літ.).

△ (7) Вну́трішні війська́ – збройні формування, що охороняють державні об'єкти та виконують певні службово-бойові функції.

Крізь пасажирську юрбу кудись у протилежний бік, до вокзалу протискається постать прапорщика внутрішніх військ (О. Ірванець);

(8) Інжене́рні війська́ (части́ни) – допоміжний вид військ, признач. для виконання спеціальних технічних робіт.

Минали місяці лікування, стройової та політичної підготовки в тилових батальйонах інженерних військ (Іван Ле);

(9) Раке́тні війська́ – один із сучасних видів сухопутних Збройних Сил, основним озброєнням якого є ракети.

Через роки та роки мій син Ярослав, відслуживши строкову в ракетних військах, що тоді в СРСР були за сімома печатями, розповість мені про свою незвичну і справді цікаву службу (В. Чемерис);

(10) Сухопу́тні війська́ – найчисленніший і найрізноманітніший щодо озброєння та способів бойових дій вид Збройних Сил, признач. для ведення бойових дій перев. на суходолі.

Головні властивості сухопутних військ як виду Збройних Сил – велика вогнева могутність і ударна сила, висока маневреність і повна бойова самостійність (з наук.-попул. літ.);

(11) Та́нкові війська́ – вид сухопутних військ, що мають на озброєнні танки, самохідну артилерію, бронетранспортери, бойові машини піхоти і т. ін.

Можливо, він був великою людиною. Загинув геройською смертю в званні підполковника танкових військ під час штурму Бреслау (О. Довженко);

Танкові війська володіють великою вогневою потужністю і ударною силою, високою рухливістю і надійним броньовим захистом (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. військо — (збройні сили) армія, мн. полки, заст.: рать, дружина; (негативно про чужих) орда, полчища. Словник синонімів Полюги
  2. військо — ві́йсько іменник середнього роду * Але: два, три, чотири ві́йська Орфографічний словник української мови
  3. військо — Армія, збройні сили, ур. воїнство, рать, іст. дружина, НЕҐ. полчище, орда; (піше) піхота, (кінне) кіннота, кавалерія. Словник синонімів Караванського
  4. військо — -а, с. Збройні сили держави; армія. || Частина збройних сил; озброєний загін. Кварцяне військо іст. — наймане військо в шляхетській Польщі в 16-18 ст., що його уряд використовував для придушення народних повстань та охорони державних кордонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. військо — військо: ◊ покли́кати до війська призвати до війська, взяти на військову службу (ст): Одного разу моє хлоп'яче серце наповнювалося смутком. Богдана Підгайного покликали до польського війська (Казанівський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. військо — Без проводу і військо гине. Важкого діла не зробиш без пильного догляду. В війську дадуть черевик, хоч ти на то не привик. В війську треба привикати до таких порядків, які в цивільнім стані ніхто не хотів би стерпіти. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. військо — ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  8. військо — Ві́йсько, -ка, -кові і -ку, у ві́йську Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. військо — ВІ́ЙСЬКО, а, с. Збройні сили держави; армія. У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Кв.-Осн., II, 1956, 328); Тоді він [Т. Словник української мови в 11 томах
  10. військо — Військо, -ка с. Войско. Без гетьмана військо гине. Ном. № 751. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4206. Словник української мови Грінченка