військо

Значення в інших словниках

1. військо — (збройні сили) армія, мн. полки, заст.: рать, дружина; (негативно про чужих) орда, полчища. Словник синонімів Полюги
2. військо — ві́йсько іменник середнього роду * Але: два, три, чотири ві́йська Орфографічний словник української мови
3. військо — Армія, збройні сили, ур. воїнство, рать, іст. дружина, НЕҐ. полчище, орда; (піше) піхота, (кінне) кіннота, кавалерія. Словник синонімів Караванського
4. військо — -а, с. Збройні сили держави; армія. || Частина збройних сил; озброєний загін. Кварцяне військо іст. — наймане військо в шляхетській Польщі в 16-18 ст., що його уряд використовував для придушення народних повстань та охорони державних кордонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. військо — ВІ́ЙСЬКО, а, с. Збройні сили держави або повстанського руху; армія. У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Г. Словник української мови у 20 томах
6. військо — Без проводу і військо гине. Важкого діла не зробиш без пильного догляду. В війську дадуть черевик, хоч ти на то не привик. В війську треба привикати до таких порядків, які в цивільнім стані ніхто не хотів би стерпіти. Приповідки або українсько-народня філософія
7. військо — ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. Словник синонімів української мови
8. військо — Ві́йсько, -ка, -кові і -ку, у ві́йську Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. військо — ВІ́ЙСЬКО, а, с. Збройні сили держави; армія. У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Кв.-Осн., II, 1956, 328); Тоді він [Т. Словник української мови в 11 томах
10. військо — Військо, -ка с. Войско. Без гетьмана військо гине. Ном. № 751. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4206. Словник української мови Грінченка