вінкристин
ВІНКРИСТИ́Н, у, ч., фарм.
Алкалоїд, отриманий з барвінку рожевого, який застосовують для лікування лейкозів і злоякісних пухлин.
Вінкристин є алкалоїдом рослинного походження, який блокує мітотичний поділ клітин у стадії метафази (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вінкристин — -у, ч. Один із алкалоїдів, що міститься в барвінку рожевому; протипухлинний цитостатичний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови