вінчастий

ВІНЧА́СТИЙ, а, е.

Який має вінець, віночок.

До реліктових форм належать зрубні багатокутні клуні (токи) з вінчастим перекриттям, семи-, восьмикутні клуні “на сохах” (з наук. літ.);

Вінчастий патрон;

Вінчасті дахи.