вінчатий

ВІНЧА́ТИЙ, а, е.

Прикм. до віне́ць 8.

Сволок прилаштовували на вершині причілків (при поздовжньо-вінчатому перекритті) або на двох сохах (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me