1. Словник української мови у 20 томах

віршувальний

ВІРШУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до віршування.

Щодо визначення віршувальної техніки Тараса Григоровича як “слабої”, то пояснюється воно або зловмисністю його авторів, або поганим їх смаком (М. Рильський);

Віршувальне ремесло стало в Ефесі найголовнішою професією. Поети правили містом, займалися судочинством, керували військом, пильнували громадський спокій (із журн.);

Віршувальний зачин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віршувальний — віршува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віршувальний — -а, -е. Стос. до віршування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віршувальний — ВІРШУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до віршування. Щодо визначення віршувальної техніки Тараса Григоровича як "слабої", то пояснюється воно або зловмисністю його авторів, або поганим їх смаком (Рильський, III, 1956, 228); Віршувальний зачин. Словник української мови в 11 томах