1. Словник української мови в 11 томах

віршувальний

ВІРШУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до віршування.

Щодо визначення віршувальної техніки Тараса Григоровича як "слабої", то пояснюється воно або зловмисністю його авторів, або поганим їх смаком (Рильський, III, 1956, 228);

Віршувальний зачин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віршувальний — віршува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віршувальний — -а, -е. Стос. до віршування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віршувальний — ВІРШУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до віршування. Щодо визначення віршувальної техніки Тараса Григоровича як “слабої”, то пояснюється воно або зловмисністю його авторів, або поганим їх смаком (М. Словник української мови у 20 томах