вічнодіва
ВІЧНОДІ́ВА, и, ж. (з великої літери).
Те саме, що Богоро́диця.
Коли троє дітей, яким Богородиця з'являлася у Фатімі, розповіли про вигляд Вічнодіви Марії, художники спробували відтворити образ Матері Божої з їхніх слів, наслідуючи найвродливіші типи жіночих облич (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вічнодіва — вічноді́ва іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови