вічнозелено
ВІЧНОЗЕ́ЛЕНО.
Присл. до вічнозеле́ний 1.
У помірно континентальних районах на південь від тайги вічнозелено простягаються вузькі смуги крислато-хвойних і широколистяних лісів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me