вічнозелено

ВІЧНОЗЕ́ЛЕНО.

Присл. до вічнозеле́ний 1.

У помірно континентальних районах на південь від тайги вічнозелено простягаються вузькі смуги крислато-хвойних і широколистяних лісів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me