вічнозеленість

ВІЧНОЗЕЛЕ́НІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. вічнозеле́ний 1.

Довговічність деяких порід дерев, вічнозеленість, їх обожнення, практична цінність (від вербової колиски до хатнього начиння та соснової домовини) і спричинили появу асоціації “дерево – життя” (з наук. літ.);

Вічнозеленість і стійкість барвінку зробили його символом вічної пам'яті (з наук.-попул. літ.).