віятися

ВІ́ЯТИСЯ, ві́юся, ві́єшся, недок.

1. тільки 3 ос., рідко. Те саме, що ві́яти 1, 3.

Буйний та чудовий ліс! Кругом його і поверх його ходить-віється вітер поволі, сонце пригріває зверху, а всередині – завжди тихо, завжди тінь зелена та прохолода темна (Панас Мирний);

Яблуко спіє і падає, Віти колишуться й віються... (М. Рильський);

Климко і Зульфат .. перенесли з кімнати Наталі Миколаївни все, що в ній було: ліжко, стільці, книги, розкидані по підлозі, етажерку, постіль (подушки були чомусь порізані, і з них віялося пір'я) (Григір Тютюнник);

Від швидкого руху віялося йому за спиною, як білі крила, волосся і метлялася світла полотняна ряса (Валерій Шевчук);

* Образно. Чутки ходять скрізь по землі, я дослухаюся до всього, що віється по дорогах, до всіх пісень, до всіх розмов (Ю. Яновський).

2. розм. Іти, бігти куди-небудь без діла.

– Війтесь собі, куди хочете, хоч на шибеницю (Г. Квітка-Основ'яненко);

В темній хижі ледь жевріли залишки вогнища .. Пенька не було, звично віявся десь по лісах (П. Загребельний);

// Блукати, ходити десь; волочитися.

Батьки наші тут жили, діди, а тепер за вітром війся? Нічого собі придумали! (Григорій Тютюнник);

Він швидко знайшов спільну мову з нашими сторожами, – .. вони його не зупиняють, коли він іде в кочовище, навіть уночі віється хтозна-де... (В. Малик);

// Вести аморальний спосіб життя.

– Мабуть, назнав [Чіпка] десь повію всесвітню та й віється... (Панас Мирний).

3. розм. Бути, перебувати десь протягом тривалого часу.

– Знову, шибенику непутящий, десь цілий день віявся. Навіть обідати не прийшов, – підходить до нього баба Орина (М. Стельмах);

– Не пущу одного, досить з мене, – раптом заявила Марія Дмитрівна таким тоном, ніби чоловік тільки те й робив увесь вік, що по евакуаціях віявся (Микита Чернявський);

Мазепи немає, Карла також, а Орлик віється по світу (Ю. Мушкетик);

* Образно. Продзвенів джміль, білявий і дрібний, але з гарною мелодією – кращою, ніж від сопілки. Довго на сторони віявся, і невідомо, де була його домівля [домівка] (В. Барка).

4. Падати зверху; литися, сипатися (про дощ, сніг).

Швець одягає свитину, .. виходить, затикаючи за пасок сокиру. На нього віється сіренький дощик, засипає очі (Валерій Шевчук).

5. тільки недок. Пас. до ві́яти 4.

Зерно віється на току.