в'язальниця

В'ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до в'яза́льник.

Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Я. Щоголів);

За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язальниця — в'яза́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. в'язальниця — -і. Жін. до в'язальник. Великий тлумачний словник сучасної мови