в'язальниця
В'ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до в'яза́льник.
Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Я. Щоголів);
За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'язальниця — в'яза́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- в'язальниця — -і. Жін. до в'язальник. Великий тлумачний словник сучасної мови